Правила поведінки для всіх учасників освітнього процесу

I. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ У ЗАКЛАДІ

Правила поведінки учнів у ліцеї (далі Правила) базуються на чинному законодавстві України та Статуті закладу.

1. Учні приходять до ліцею за 10-15 хвилин до початку занять, чисті і охайні. При вході у школу дотримуються правил ввічливості, залишають у гардеробі верхній одяг, займають свої робочі місця згідно з розкладом занять.

2. Учні готують необхідне навчальне приладдя, книги, зошити, щоденник, а також виконані домашні завдання з предметів згідно з розкладом уроків.

3. Одяг ліцеїстів має відповідати відповідати зросту, сезону, бути охайним, зручним (з урахуванням часу, який дитина може провести в укритті). Здобувачі освіти мають, (діловий стиль) та акуратної зачіски.

4. Здобувачі освіти перебувають у приміщенні закладу без верхнього одягу.

5. Ліцей - територія, на якій не місце будь-яким видам зброї, в тому числі ножам, вибуховим, вогненебезпечним речовинам, алкогольним напоям цигаркам, наркотикам, токсичним речовинам.

6. Йти зі школи та її території під час освітнього процесу можна лише з дозволу класного керівника; у випадках, пов'язаних з рекомендаціями сестри медичної  та з обов'язковим повідомленням класним керівником батьків учня.

7. Пропуск занять з поважної причини має бути підкріплений письмовим документом:

у разі оздоровлення подається заява на ім`я директора від батьків (або осіб, які їх заміняють);

у разі пропуску занять до 3-х днів учень має пред'явити класному керівнику довідку або записку від батьків (осіб, що їх заміняють) про причину відсутності на заняттях;

у разі пропуску більше трьох днів учень має представити довідку з медичної установи;

8. Учні бережуть майно ліцею, дбають про чистоту і порядок на його території.

9. У разі навмисного спричинення збитку шкільному або чийомусь майну, батьки учнів, які його заподіяли, несуть матеріальну відповідальність.

10. В ліцеї учні поводяться гідно, поважають честь і гідність людей які знаходяться поруч, не беруть без дозволу чужі речі.

11. У випадку порушень Правил поведінки до учнів можуть застосовуватися такі стягнення:

       усне зауваження;

       винесення догани, включно із занесенням її до особової справи учня;

       виклик учня самого або з батьками на засідання команди психолого-педагогічного патронажу, педагогічної ради школи;

       відшкодування завданої учнем шкоди його батьками;

       інформування  служби у справах дітей та молоді, відділення Ювенальної превенція Національної поліції України про навчання та поведінку учня.

II. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

1. Учні поводяться ввічливо, вітають педагогів та будь-якого дорослого, що увійшов до класу під час занять.

2. Здобувачі освіти не запізнюються на уроки без поважних причин. У випадку вимушеного запізнення на урок - заходять, вітаються з вчителем, перепрошують і запитують дозволу сісти на місце.

3. Під час уроку виходити з класу можна лише з дозволу вчителя.

4. Учні знають і дотримуються правил техніки безпеки як під час уроків, так і після їх закінчення.

5. Впродовж уроку здобувачі освіти:

       не відволікаються самі і не відволікають інших сторонніми розмовами, іграми та іншими справами, що не передбачені планом проведення заняття;

       підводяться та переміщуються по кабінету лише з дозволу учителя;

       не вживають їжу, не жують гумку;

       користуються мобільними телефонами та іншими ґаджетами, тільки якщо це передбачено вчителем для виконання освітньої мети.

6. Учні присутні на усіх позаурочних освітніх заходах, передбачених планом організації освітньої діяльності класного керівника.

7.  Учні мають чітко слідувати інструкцій вчителя під час повітряної тривоги, НЕ тікати під час переходу до укриття та перебувати разом з класом у призначеному місці в укритті, а НЕ  за територією школи.

8. У разі проведення заходу поза межами школи, учні проходять цільовий інструктаж з безпеки життєдіяльності і дотримуються визначених правил. Починаючи з 9-го класу, обізнаність з правилами безпеки учні підтверджують особистим підписом.

III. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ПЕРЕРВАХ І ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ЗАНЯТЬ

1. Час перерви - особистий час кожного учня. Він може використовувати його на власний розсуд, проте, не порушуючи права інших.

2. Під час перерви учні можуть вільно переміщатися по школі, окрім тих місць, де їм не бажано знаходитися згідно з правилами безпеки життєдіяльності.

3. Під час перерви здобувачі освіти:

виконують обов'язки чергового учня по класу та по школі;

прислухаються до прохань чергових учнів та вчителів;

на прохання вчителя допомагають готувати клас до наступного уроку.

4. Під час перерв здобувачі освіти:

спокійно пересуваються сходами, коридорами та в класних приміщеннях, обережно поводяться поблизу вікон та в інших місцях, не пристосованих для ігор;

дотримуються правил техніки безпеки під час рухливих ігор;

виходять під час перерви за межі території закладу лише з дозволу класного керівника.

5. Після закінчення занять учні одягають верхній одяг і залишають приміщення школи, дотримуються правил безпечної поведінки.

IV. Правила дотримання міжособистісних стосунків в освітньому середовищі

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про освіту» учні

1. Як здобувачі освіти мають право на:

на захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, насилля, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров'ю здобувача освіти;

отримання соціальних і психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від насилля стала його свідком або вчинила булінг (цькування).

2. Учні мають бути ввічливими у спілкуванні з педагогами та працівниками закладу, батьками інших учнів, з іншими здобувачами освіти.

3. Здобувачі освіти закладу проявляють повагу до старших, піклуються про молодших. Учні й педагоги звертаються один до одного шанобливо.

4. Учні мають право в коректній формі обстоювати свій погляд і свої переконання при обговоренні різних суперечливих і неоднозначних питань.

5. У школі учні поводяться гідно поважають честь і гідність людей, які знаходяться поруч.

6. Залякування, знущання, цькування, висміювання та приниження, застосування фізичної сили у стосунках з іншими учасниками освітнього процесу є неприпустимими формами поведінки в школі та за її межами.

7. Здобувачі освіти: повідомляють керівництво закладу освіти про факти насилля (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогів, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

V. ПРАВИЛА ДЛЯ БАТЬКІВ

1.  Дотримуватися співпраці з усіма учасниками освітнього процесу.

2. Сприяти засвоєнню дитиною освітньої програми та досягненню нею передбачених результатів навчання.

3. Плекати у дітей повагу до національних традицій, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля.

4. Виховувати повагу дитини до інших учасників освітнього процесу.

5. Виховувати дбайливе ставлення до фізичного і психічного здоров'я дитини, сприяння розвитку її здібностей, формуванню навичок здорового способу життя.

6. Виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливого ставлення до історико-культурного надбання України.

7. Сприяти формуванню у дитини комунікативних компетентностей, правил поводження у соціумі.

8. Сприяти формуванню усвідомлення необхідності додержання Конституції, законів України, захисту суверенітету і територіальної цілісності України.

9. Дотримуватись загальноприйнятих правил закладу.

10. Сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків проявів насилля (цькування) (у разі їх виявлення).

11. Покласти відповідальність за порушення внутрішньо-шкільних правил, поводження дитини поза межами навчального закладу і у позаурочний час на батьків.

VI. ПРАВИЛА ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДУ

1. Працівники закладу здійснюють свою діяльність на засадах Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про захист персональних даних», «Про звернення»,  «Про запобігання корупції», Цивільного кодексу України, Конвенції ООН «Про права дитини» (1989р.), Статуту ліцею та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України та нормативних документів освітнього закладу.Правила поведінки для всіх учасників освітнього процесу

2. Трудову дисципліну працівники закладу здійснюють на основі посадових обов’язків, передбачених  інструкцією, що забезпечує організацію ефективної праці та навчального процесу. Трудова дисципліна базується переконанні та заохоченні до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного та громадського впливу.

3. Відповідальність за вибір методів навчання, добір матеріалу, методику викладання покладається на педагогічних працівників.

4. Перелік обов’язків педагогічних працівників закладу визначено в статуті ліцею які встановлюють внутрішній розпорядок в освітньому закладі, затвердженими посадовими інструкціями, умовами Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом.

5. Освітній процес будувати на основі партнерства між усіма його учасниками.

КОМП’ЮТЕРНА ЗАЛЕЖНІСТЬ: ЯК ЗАПОБІГТИ?


Сьогодні комп'ютером нікого не здивуєш. Це сучасне чудо техніки є доступним і дорослим, і дітям. Стало навіть модним, щоб у дитини комп'ютер з'являвся якомога раніше, щоб малюк розвивався швидше. І разом із появою комп'ютерів миттєво виникли і наукові суперечки: корисно і шкідливо для дітей сидіння за комп'ютером?

   Однозначної відповіді, звичайно ж, немає. Комп'ютерні ігри розвивають у дитини швидкість реакції, пам'ять і увагу. Щоб грати в комп'ютерну гру, маляті необхідні посидючість, спритність. За допомогою таких ігор дійсно розвивається логічне мислення, дрібна моторика рук, зорово-моторна координація. Виконуючи веселі ігрові завдання, дитина вчиться аналітично мислити в нестандартній ситуації, класифікувати та узагальнювати поняття, прагнути до поставленої мети. «Ну, хіба це погано?» — запитують батьки.

   Крім того, діти, які легко орієнтуються в комп'ютері, найчастіше почувають себе і в житті більш впевнено. Вони легше адаптуються до різних ситуацій.

Часто саме комп'ютер допомагає залучити до занять дітей, яких важко посадити за звичайне читання або розв'язання задач. Тут вони потрапляють у гарну казку, де діють веселі й спритні герої. Наприкінці гри малюка обов'язково похвалять або навіть видадуть почесний диплом. Тут у дитини обов'язково що-небудь вийде і виникне «ситуація успіху», після цього хочеться ще пограти. Адже комп'ютерні розвивальні програми називаються «іграми», а зовсім не «заняттями».

  Якщо не дотримуватися режиму, а, просто кажучи, не обмежувати комп'ютерний час для дитини, то незабаром вона із помічника перетвориться на Вашого сімейного ворога. Лікарі-окулісти застерігають, що занадто тривале знаходження перед монітором комп'ютера може призвести до зниження зору. Але найбільша небезпека - це виникнення стійкої комп'ютерної залежності. Весь свій вільний час дитина проводить перед комп'ютером. Вона грає в будь-яку вільну хвилинку. Для батьків така поведінка повинна стати тривожним сигналом. Чому малюк віддає перевагу віртуальному життю? Можливо, якісь життєві обставини стали для нього не комфортними? А можливо, останнім часом йому не вистачає Вашої уваги, і він у такий спосіб вирішив поповнити його дефіцит?

Комп'ютерна залежність, звичайно ж, виникає не раптом. Спочатку дитина грає просто так, заради інтересу. Потім поступово вона втягується в гру, довідується правила, стає успішною. Потім настає час для ігор на гроші, а таких в Інтернеті чимало. Якщо батьки забороняють їй грати вдома, то дитина знаходить можливості та йде до ігрового салону або комп'ютерного клубу.

  Самі для себе визначте, що Ви хочете отримати від комп'ютера? Щоб дитина просто була зайнята та не заважала Вам? Або, можливо, Ви прагнете розвинути в дитині які-небудь навички та вміння? А може, Ви переживаєте, щоб у Вашої дитини все було не гірше, ніж в інших?

  Якщо причина того, що Ви дозволяєте Вашому малюкові сидіти за комп'ютером і грати в комп'ютерні ігри,— бажання просто зайняти його, щоб він Вам не досаждав, відразу будьте готові до того, що через певний час Вам буде важко відірвати дитину від монітора.

Друга причина — розвиток. Ви не можете розвивати малюка за допомогою фарб, олівців, конструкторів, пластиліну, книжок і настільних ігор! Звичайно, є безліч розвивальних ігор, які допомагають малятам навчитися малювати, вивчати англійську мову, вчитися читати і рахувати, ознайомлюватися з навколишнім світом. Є розвивальні ігри, які навчають малюка сполучати кольори, відтворювати в пам'яті картинки, складати предмети з геометричних фігур. Є комп'ютерні енциклопедії, до дають дитині знання в цікавій ігровій формі. Широкою популярністю користуються і так звані інтерактивні книги, що нагадують пластинки з улюбленими казками, але такі, що тренують пам'ять та увагу, пропонують виконати різні цікаві вправи на розвиток навичок читання, логічного мислення. Дошкільникам можна пропонувати «пазли»; це теж розвиває просторове і логічне мислення. Діти із задоволенням грають і у філологічні ігри на зразок «Поле чудес». Їм хочеться хоч на мить опинитися на місці учасників популярної телепередачі, а на дисплеї все як на телеекрані: і колесо фортуни крутиться, і бали випадають. Є інша категорія розважальних ігор. Але майте па увазі, що вони всі дуже різні. Одна справа - тупий мордобій (так звані «стрілялки»), де вся майстерність гравця зводиться до вміння натискати на кнопки. А інша - «квести» (від англійського «quest» - «пошуки»). V дитячих «касетах» діють герої мультфільмів, там нікого не потрібно вбивати, у цих іграх багато по-справжньому смішного. А зміст гри полягає у досягненні мети шляхом розв'язання логічних задач. Скажімо, необхідно відкрити вхідні двері, а на моніторі з'являється складне логічне завдання, що припускає й посидючість, і спритність, і кмітливість. Подібні ігри розвивають не тільки абстрактне мислення, але і чисто побутову кмітливість, готують дітей до ситуацій, з якими ті можуть зіштовхнутися в реальному житті. Між іншим, в «квестах» і світ більш дружелюбний. По-перше, він не поділяється тільки на своїх та чужих, там багато нейтральних персонажів, які займаються своїми справами і не залучені в перипетії сюжету. А, по-друге, спільників у дитини більше, ніж супротивників.

Але, обираючи навіть такий диск, недостатньо прочитати коротку анотацію. Ви повинні самі спробувати «пройти» всі рівні гри-розвивалки та зрозуміти, наскільки якісно зроблена ця комп'ютерна іграшка, чи відповідає вона віку Вашої дитини, чи гарні ілюстрації та голоси, які озвучили текст.

Уважно поставитися до вибору комп'ютерних ігор. Вони повинні відповідати віку дитини й не мати агресивних настроїв.

   Як тільки Ви помітили, що в дитини зник інтерес до реального спілкування, вона довго просиджує за комп'ютером, настав час бити тривогу. Краще не доводити ситуацію до крайності.

    Будьте готові до того, що як тільки Ви скажете «Вистачить!», малюк почне слізно просити: «Ще хвилиночку або ще секундочку!» Якщо Ви хоч раз піддастеся на таку провокацію, надалі Вам важко буде контролювати комп'ютерний час дитини. На ринку досить і таких ігор, які буквально нашпиговані примарами, монстрами, скелетами, людожерами. Немає нічого дивного в тому, що багато дітей, награвшись іграшками із цими страшними потворами, починають лякатися темряви, скаржаться на кошмарні сни, бояться залишатися на самоті в кімнаті. Справа в тому, що в більшості комп'ютерних ігор все дуже натуралістично. Там реалізм — одна з головних принад. В описі нових ігор спеціально підкреслюється, що новий варіант ще більш реалістичний, ніж попередній.

   Особливо захоплюються комп'ютерними іграми діти з низькою самооцінкою, що погано встигають у школі, що відчувають труднощі в спілкуванні з однолітками. Звичайно, поринання у світ фантазій, мрій і гри завжди був властивий людині з тендітною психікою. Але читання книг, а тим більше, творчість вимагають зусиль. Тут все просто, і при цьому в людини створюється враження власної могутності. Ви тільки уявіть собі: дитина сидить перед екраном і розпоряджається життям маленьких людей. Простим натисканням кнопки вона може знищити десяток ворогів. У дійсності ж вона не вміє практично нічого: ні дати здачі кривдникові, ні залізти на дерево, ні підтягнутися на турніку, ні захопити дітей грою. Але їй все це і не потрібно! Навіщо, коли є легший спосіб відчути себе суперменом? У всьому повинна бути міра. За методиками Глена Домана можна розвивати дитину з колиски, але навряд чи Ви будете навчати немовля основ механіки та атомної фізики. Сучасні діти випереджають в інтелектуальному розвитку однолітків 5-7-річної давнини, але в той же час про емоційний вік та їхній фізичний розвиток батьки все частіше забувають. Але ж емоційна і фізична сторона розвитку набагато важливіші за інтелектуальний розвиток дитини. Малята вміють читати англійською, але погано бігають і страждають від безлічі страхів. Ось чому з комп'ютерними іграми потрібно бути дуже обережними. Навіть якщо вони «рекомендовані для дошкільного віку», Ваш малюк може бути ще не зовсім готовий сприймати їх.

Рекомендації батькам при першому знайомстві дитини з комп’ютером

1. Ознайомлення дитини з комп'ютером повинне відбуватися під керівництвом фахівця, що обізнаний з можливими негативними наслідками (з комп'ютерною залежністю). Якщо немає такої можливості, батькам варто підвищити свою компетентність знання комп'ютера. Добре коли, принаймні, один з батьків орієнтується в можливостях нової техніки, знає, що корисного можна одержати від неї для розвитку дитини, щоб направити його комп'ютерну діяльність у потрібне русло.

2. Батьки повинні знати ознаки комп'ютерної залежності й уміти відслідковувати її появу. Керуючись набором цих ознак, час від часу варто придивлятися до стану дитини.

3. Батьки повинні допомогти дитині крок за кроком розвивати самоконтроль, виховувати внутрішню волю, щоб надалі дитина відчувала себе хазяїном комп'ютера, а не навпаки. Із цією метою необхідно навчити його планувати тривалість комп'ютерної діяльності. Для цього можна, наприклад, запропонувати дитині регулярне виконання таких вправ: призначити собі строк закінчення гри, по завершенню якого, незалежно від етапу гри, обов'язково виключити пристрій; заздалегідь визначити початок роботи на комп'ютері й включити його тільки тоді, коли цей момент настане.

4. Періодично проводити роз'яснювальну роботу про шкідливість надмірного захоплення комп'ютером, про те, що віртуальна реальність - це не життя, це лише паралельний процес, продовжувати вчити сприймати комп'ютер як засіб для здійснення власної творчості. Це може бути: малювання за допомогою комп'ютерних програм, заняття фотографією, літературна діяльність, робота з різноманітними пізнавальними системами, програмування й т.п.

5. Завжди потрібно обмовляти час гри дитини на комп'ютері й точно зберігати ці рамки. Кількість часу потрібно вибирати виходячи з вікових особливостей дитини. Наприклад, до 5 років не рекомендується дитини допускати до комп'ютера, не варто заважати дитині пізнавати мир поступово й без втручання штучного інтелекту. А вже починаючи з 5 до 7 років дитині можна починати знайомити з комп'ютером, але бажано не більше 2 годин у день і не підряд, а по 15 - 20 хв. з перервами. При цьому треба пояснити дитині, що реальне життя й герої комп'ютерних ігор - дві різні речі, не сумісні між собою. З 7 років дитина може самостійно відрізнити віртуальний образ гри від реального. Після 12 років наступає найменш тривожний період, тому що дитина може розрізняти образи різних реальностей. Але це всього лише усереднені дані, завжди потрібно виходити з конкретних особистісних й індивідуальних особливостей дітей у тім або іншому віці.

6. Категорично забороняється грати в комп'ютерні ігри перед сном.

Рекомендації Інтернет-залежному

5 простих правил для батьків

  • Підвищуйте власну комп'ютерну та інтернет-обізнаність.
  • Опановуйте Інтернет разом із дитиною.
  • Станьте другом дитині у соціальній мережі, або попросіть близьких знайомих зробити це.
  • Встановіть «Батьківський контроль». Регулярно оновлюйте антивірус.
  • Створіть територію безпечного Інтернету. Використовуйте поновлюваний перелік безпечних для дитини сайтів.

Що роблять в онлайні підлітки

Підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають в онлайнові ігри. Вони активно використовують пошукові сервери для знаходження інформації в Internet. Більшість підлітків відвідували чат-кімнати, і багато з них брали участь у дорослих або приватних чатах.

Цікаві цифри, факти, події (за матеріалами наукових досліджень)
78% українських дітей старше 6 років користуються Інтернетом;
24% батьків не знають про те, що їхні діти виходять в Інтернет через мобільні телефони;
9% батьків не підозрюють, що їхні діти виходять в Інтернет через мобільні телефони батьків;
8% батьків не знають, що їхні діти відвідують Інтернет-клуби;
27% дітей зізналися, що в Інтернеті з ними контактували незнайомці, третина з них пішли на контакт;
28% висилали фото віртуальним знайомим;
7% ділилися в Інтернеті інформацією про сім’ю.

Про інтернет-залежність


Підтримання здорового балансу між засобами розваг та іншими видами діяльності в житті дітей було завжди проблемою для батьків. Internet зробив це завдання ще більш складним. Можливості, які надає Internet для спілкування та онлайнових ігор, означають, що багато дітей і підлітків втрачають відчуття часу, знаходячись в онлайні. Ось кілька порад, як можна допомогти вашим дітям встановити здоровийбаланс між використанням Internet та іншими видами діяльності

  • У розмові з дитиною, в якої є ознаки інтернет-залежності, важливо не протиставляти інтернету реальне життя, а показати, як вони можуть доповнювати одне одного! Ваша дитина безмірно захоплена іграми-стрілялками? Чудово, запропонуйте їй стати сильним героєм не тільки на екрані мобільного телефону або монітора, а насправді зайнятися спортом, навчитися прийомам самооборони тощо. Сходіть разом у спортзал, зіграйте в підходящу спортивну гру.
  • Важливо правильно використати властиву кожній дитині рису – цікавість! Добре знаючи свою дитину, ви обов'язково знайдете в навколишньому світі речі, які її неодмінно зацікавлять.
  • Розробіть правила використання Інтернету. Постарайтеся встановити такі часові обмеження на роботу в Інтернеті, щоб у дитини залишався час для інших занять і, головне, для фізичної активності. Комп'ютер краще розміщати не в дитячій кімнаті, а в кімнаті для дорослих. Тоді у вас буде більше можливостей слідкувати за тим, що дитина на ньому робить.
  • Обов'язково проаналізуйте свою поведінку – чи не занадто багато часу Ви проводите в Інтернеті? Адже діти прагнуть брати приклад зі своїх батьків.

Норми, визначені Міністерством охорони здоров’я України — час використання комп’ютера протягом тижня:

  • 6 років — 30-45 хвилин;
  • 7-11 років — 2 години, але не більше 1 години на добу;
  • 12-14 років — 2,5 години, але не більше 1 години на добу;
Поскаржитися на порушення Більше