Висновок

про результати самооцінювання якості освітньої діяльності  за напрямом «Управлінські процеси»

у Сварицевицькому ліцеї Дубровицької міської ради у 2022-2023 н.р.: за допомогою інформаційно-аналітичної системи зовнішнього оцінювання і самооцінювання освітніх та управлінських процесів

  EvaluEd

Напрям 4 Управлінські процеси

Високий

Достатній

ВП

Низький

Вимога 4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених завдань

достатній

Вимога 4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

високий

Вимога 4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

достатній

Вимога 4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

достатній

Вимога 4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

достатній


Згідно самооцінювання за напрямом "Педагогічна діяльність" у Сварицевицькому ліцеї отримано такі результата:

«Педагогічна діяльність»

Педагогічні працівники при розробленні календарно-тематичного планування використовують матеріали, що пропонуються фаховими виданнями 39,5% (15);

розробки з інтернет-сайтів і блогів 47,4% (18);

рекомендації Міністерства освіти і науки 94,7% (36);

досвід, запозичений у колег – 28,9% (11);

спільна робота з колегами 36,8% (14);

педпрацівників  створюють та використовують власний досвід 63,2% (24);

викладання конкретного предмету 2,6% (1)

Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

Усі педагогічні працівники використовують інформаційно комунікаційні технології в освітньому процесі.

У закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їх чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації тощо

«так» відповіли 92,1% педагогічних працівників, «переважно так» 2,3 % за 4-бальною шкалою (високий)

(4 бали × 35 відп.=140)

(2 бали × 3 віпд.= 6)

140+ 6 = 3,8

38 (всього опитаних)

Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у наскрізних освітніх проєктах, у проєкті «Вивчай і розрізняй: інфомедійна грамотність» ознайомлюються та впроваджують у освітній процес  технології НУШ.

Директор закладу і ЗДНВР пройшли навчання і залучаються до роботи як освітні експерти.

  У закладі тісно налагоджена співпраця зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти, здебільшого педпрацівники діють на засадах педагогіки партнерства.

Думка  здобувачів освіти має значення, вислуховується, враховується в освітньому процесі.

Більша частина педагогічних працівників  використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти із застосуванням особистісно орієнтованого підходу, зокрема:

батьківські збори 60,5% (23);

індивідуальне спілкування з батьками 100% (38);

онлайн-спілкування 5,2% (2);

правові всеобучі для батьків 2,6% (1)

Педагогічні працівники діють на засадах академічної доброчесності.  Учителі проводять бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності, але не регулярно. Під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються  академічної доброчесності.

Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти. На запитання «Що Ви робите для того, щоб запобігати випадкам порушень академічної доброчесності серед здобувачів освіти, відповіли:

знайомлю здобувачів освіти з основами авторського права-  42.1%  (16);

проводжу бесіди щодо дотримання академічної доброчесності –81.6% (31);

на уроках даю такі завдання, які унеможливлюють списування –26.3% (10).

Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.  На основі анкетування педагогічних працівників  на запитання «Психологічний клімат закладу освіти сприяє співпраці педагогів» відповіли:

так, у закладі створені всі умови для співпраці  73,7% (28)

в цілому так, але співпраця, переважно, є ситуативною – 23,7% (8)

в цілому ні, співпраця з колегами практично відсутня 2,6% (1)

(4 бали × 28відп.=112)

(3 бали × 9 віпд.= 27)

(2 бали × 1 віпд.= 2)

112+ 27+1= 3,6

38 (всього опитаних), що за 4-бальною шкалою (високий рівень).

У закладі укомплектовано кадровий склад.  Прослідковуючи відповідь на питання.

«Що перешкоджає вашому професійному розвитку?», - отримуємо наступний результат:

жодних перешкод - 76,3% (29)

погані умові праці – 2,6% (1)

опір з боку керівництва – 5,3 %(2)

відсутність матеріального заохочення з боку керівництва 10,5%  (4)

недостатня матеріально-технічна база 5,3% (2)

(4 бали × 29 відп.=116)

(1 бали × 9 віпд.= 9)

116+9 = 3,3

38 (всього опитаних), що за 4-бальною шкалою (достатній рівень)

Всі вчителі  закладу працюють за фахом.

   Учасники  анкетування на запитання «У закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їх чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації тощо?», -  відповідають:

«так» - 92,1%  (35),

«переважно так» 7,9 %  (3)

за 4-бальною шкалою (високий рівень)

(4 бали × 35 відп.=140)

(3 бали × 3 віпд.= 9)

140+9 = 3,9

38 (всього опитаних),  що за 4-бальною шкалою (достатній рівень)

Педагогічніпрацівники при розробленні календарно-тематичного планування використовують матеріали, що пропонуються фаховими виданнями 39,5% (15);

розробки з інтернет-сайтів і блогів 47,4% (18);

рекомендації Міністерства освіти і науки 94,7% (36);

досвід, запозичений у колег – 28,9% (11);

спільна робота з колегами 36,8% (14);

педпрацівників  створюють та використовують власний досвід 63,2% (24);

викладання конкретного предмету 2,6% (1)

Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

Усі педагогічні працівники використовують інформаційно комунікаційні технології в освітньому процесі.

У закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їх чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації тощо

«так» відповіли 92,1% педагогічних працівників, «переважно так» 2,3 % за 4-бальною шкалою (високий)

(4 бали × 35 відп.=140)

(2 бали × 3 віпд.= 6)

140+ 6 = 3,8

38 (всього опитаних)

Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у наскрізних освітніх проєктах, у проєкті «Вивчай і розрізняй: інфомедійна грамотність» ознайомлюються та впроваджують у освітній процес  технології НУШ.

Директор закладу і ЗДНВР пройшли навчання і залучаються до роботи як освітні експерти.

  У закладі тісно налагоджена співпраця зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти, здебільшого педпрацівники діють на засадах педагогіки партнерства.

Думка  здобувачів освіти має значення, вислуховується, враховується в освітньому процесі.

Більша частина педагогічних працівників  використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти із застосуванням особистісно орієнтованого підходу, зокрема:

батьківські збори 60,5% (23);

індивідуальне спілкування з батьками 100% (38);

онлайн-спілкування 5,2% (2);

правові всеобучі для батьків 2,6% (1)

Педагогічні працівники діють на засадах академічної доброчесності.  Учителі проводять бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності, але не регулярно. Під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються  академічної доброчесності.

Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти. На запитання «Що Ви робите для того, щоб запобігати випадкам порушень академічної доброчесності серед здобувачів освіти, відповіли:

знайомлю здобувачів освіти з основами авторського права-  42.1%  (16);

проводжу бесіди щодо дотримання академічної доброчесності –81.6% (31);

на уроках даю такі завдання, які унеможливлюють списування –26.3% (10).

Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.  На основі анкетування педагогічних працівників  на запитання «Психологічний клімат закладу освіти сприяє співпраці педагогів» відповіли:

так, у закладі створені всі умови для співпраці  73,7% (28)

в цілому так, але співпраця, переважно, є ситуативною – 23,7% (8)

в цілому ні, співпраця з колегами практично відсутня 2,6% (1)

(4 бали × 28відп.=112)

(3 бали × 9 віпд.= 27)

(2 бали × 1 віпд.= 2)

112+ 27+1= 3,6

38 (всього опитаних), що за 4-бальною шкалою (високий рівень).

У закладі укомплектовано кадровий склад.  Прослідковуючи відповідь на питання.

«Що перешкоджає вашому професійному розвитку?», - отримуємо наступний результат:

жодних перешкод - 76,3% (29)

погані умові праці – 2,6% (1)

опір з боку керівництва – 5,3 %(2)

відсутність матеріального заохочення з боку керівництва 10,5%  (4)

недостатня матеріально-технічна база 5,3% (2)

(4 бали × 29 відп.=116)

(1 бали × 9 віпд.= 9)

116+9 = 3,3

38 (всього опитаних), що за 4-бальною шкалою (достатній рівень)

Всі вчителі  закладу працюють за фахом.

   Учасники  анкетування на запитання «У закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їх чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації тощо?», -  відповідають:

«так» - 92,1%  (35),

«переважно так» 7,9 %  (3)

за 4-бальною шкалою (високий рівень)

(4 бали × 35 відп.=140)

(3 бали × 3 віпд.= 9)

140+9 = 3,9

38 (всього опитаних),  що за 4-бальною шкалою (достатній рівень)


Самооцінювання освітньої діяльності Сварицевицького ліцею

за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти»

за 2022-2023 навчальний рік

           Самооцінювання освітньої діяльності Сварицевицького ліцею за 2022- 2023 навчальний рік було проведено у травні 2023 року. Методичною основою для доцільного інформативного проведення самооцінювання є «Положення про внутрішню систему якості освіти».

           Основні форми моніторингу: анкетування учасників навчального процесу (батьки, вчителі, учні), рівень відвідування заходів та уроків, перевірка документації, співбесіда з учасниками освітнього процесу.

Напрям оцінювання  2. Система оцінювання здобувачів освіти

Вимога/правило 2.1. Наявність системи оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання

Критерії оцінювання

Результати оцінювання (опис)

Рекомендації

Критерій 2.1.1. Учні отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання

Здобувачі освіти закладу протягом року отримували від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень. На веб-сайті закладу відповідно до плану роботи оприлюднено критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджені Міністерством освіти і науки України, та розміщено Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, погоджене на засіданні педагогічної ради від 30.08.2019 року протокол № 10  та затверджене наказом по закладу від   30.08.2019 №141, метою якого є підвищення якості освітнього процесу.

На сайті закладу оприлюднено також методичні рекомендації учителям щодо впровадження формувального оцінювання. У закладі на засіданнях методичних об’єднань учителів-предметників опрацьовано вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів, з урахуванням компетентнісного підходу; у навчальних кабінетах також оприлюднено критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень учнів.

За результатами опитування освітнього процесу встановлено що 77,8 % учнів поінформовані про критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання, 16,7 % зазначили, що отримують інформацію у разі звернення до вчителя.. 47,8% учнів вказали, що вчителі завжди пояснюють за що учні можуть отримати ту чи іншу оцінку й після оцінювання завжди її обґрунтовують. 37,8% опитаних учнів зазначили, що отримують аргументоване пояснення щодо оцінки на їхнє прохання.

У жовтні 2022 року у закладі проведено моніторинг інформованості педагогічних працівників про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти. Результати опитування продемонстрували, що багато педагогів (46%) використовують адаптовані ними критерії МОН України до умов роботи закладу освіти, використовують виключно критерії МОН України (84%), 7,7% вчителів розробляють власні критерії оцінювання для кожного виду робіт. 84,6 % опитаних використовують формувальне оцінювання, 84,6% - само оцінювання, 76,9% використовують взаємне оцінювання.

         100% педагогів інформують здобувачів освіти про критерії оцінювання на початку навчального року, 30,8% - перед вивченням кожної теми, 23,1% - пояснюють критерії оцінювання індивідуально.

         Педагоги надають відповідну підтримку здобувачам освіти у навчанні. У більшості педагогів це додаткові індивідуальні консультації, використовують заохочення, усну та психологічну підтримку, використовують сучасні форми прийоми та методи роботи, створюють безпечне освітнє середовище.

         Більшість  освітян спостерігають особистий поступ здобувачів освіти, пов’язують це з індивідуальними консультаціями, зацікавленням учнями предметом, бажанням отримати вищі бали, усвідомленням дітей своєї вирішальної ролі. 90% педагогів говорять про те, що чітко поставлені цілі, приводять до підвищення мотивації, особистого розвитку здобувачів освіти, необхідності краще складати ЗНО, підвищувати результати навчання.

          

1.На інформаційному стенді, в навчальних кабінетах  розмістити інформацію про критерії оцінювання результатів навчання учнів.

2. Провести анкетування учнів, батьків щодо оцінювання, результатів навчання, справедливе чи ні

3.Організувати батьківський всеобуч про правила та процедури оцінювання, зокрема і дітей з ООП

3.Розглянути питання

щодо форм, методів, правил та процедур оцінювання на педагогічній раді

4. Організувати навчально- методичний семінар «Планування оцінювання: оцінювання для навчання» 

щодо обміну досвідом з питання розроблення учителем критеріїв оцінювання різних видів діяльності учнів

Визнати роботу за критерієм 2.1.1 на достатньому рівні

2.1.2. Система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання

В основу побудови змісту і організації процесу навчання різним дисциплінам в закладі покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом є сформовані ключові, міжпредметні та предметні компетентності.

На сучасному етапі важливою проблемою реалізації компетентнісного підходу до навчання є використання освітніх та педагогічних технологій.

На уроках української мови та літератури учителі  Чудінович Т.С., Кузло Т.С., Жуковська В.В. формують комунікативні, соціальні предметні компетенції (проведення рольових ігор: урок-суд, урок прес-конференція, урок-аукціон); полікультурні, інформаційні компетентності проведення інтегрованих, нестандартних уроків (урок-дискусія, урок-вікторина).

На уроках географії учитель Грицюк В.Г. формує природничі компетентності учнів, які базує на прийомах дослідницької роботи (аналіз, синтез, порівняння, співставлення, аргументованість). Критерії щодо оцінювання навчальних досягнень учнів складені відповідно до компетентнісного підходу. Учень із сформованою природничою компетентністю називає і показує на карті тектонічні структури, низовини, гори, родовища корисних копалин України, формує географічні поняття, порівнює особливості природних умов території в різні геологічні ери, оцінює вплив людини на рельєф, наслідки використання корисних копалин.

На уроках географії учитель Грицюк В.Г. формує екологічну компетентність (учень розуміє екологічну ситуацію в регіоні, державі, світі), соціально-економічну компетентність (учні знають доцільно соціально-економічні процеси України та світу), просторову компетентність (учні знають, розуміють, читають карту).

Учителі історії Турук Г.С., полушко О.І. у своїй роботі велику увагу приділяють формуванню предметно-історичних компетентностей, таких як: хронологічні (вміння визначати дати і хронологічні межі подій, співвідносити дати подій із певним періодом історії), картографічні (учні визначають географічне положення країни, показують на карті місця історичних подій, читають історичну карту), спеціальні (вміння самостійно здобувати інформацію з тексту підручника, аналізувати різні джерела історичної інформації, давати історичну характеристику видатним видачам).

Учителі математики Полюхович О.А., Крупко Г.В., Крупко Н.А. велику увагу приділяють розвитку таких предметних математичних компетентностей як процедурна компетентність (учні вчяться розв’язувати типові математичні задачі, розпізнавати типову задачу або зводити її до типової), логічну компетентність (учні вчяться володіти дедуктивним методом доведення до спростування тверджень), дослідницьку компетентність (учні володіють методами дослідження практичних і прикладних задач математичними методами).

Учителі трудового навчання та технологій Крупко М.І., Надієвець Л.М., Анішкевич В.І.  приділяють увагу розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів (залучають до пошуку в мережі Internet інформації, створення презентацій до уроків, фотоматеріалів, відеороликів).

Під час організації освітнього процесу з використанням ТДН у закладі використовувалась платформа Microsoft Teams.

Учителі різних предметів велике значення у формуванні ключових компетентностей надають засобам ІТ технологій. Це проектна діяльність (соціальна, комунікативна, інформаційна компетентність) – учителі історії Турук Г.С., Полєшко О.І., англійської мови Киркевич О.С., Галушко М.С., хімії Крупко Т.І., біології Жученя С.Г.

Роботу по розвитку комунікативної компетентності (електронні посібники, відеофільми)  використовують учителі інформатики Анішкевич В.І., , математики Крупко Г.В., фізики Киркевич Д.В.

Для досягнення мети по розвитку компетентностей учителі застосовують різні форми та методи роботи: метод «Сенкан», «Гронування», «КолаВена», проблемно-творчі завдання, складання ментальних карт (учителі української мови та літератури, зарубіжної літератури, хімії, біології); «Закінчи речення одним словом», «Я бажаю тобі», «Мозковий штурм», «Обери зайвого», різні види диктантів (учителі математики, історії, географії, фізики, основ здоров’я)

1. Запланувати взаємонавчання для вчителів  «Оцінювання у компетентнісному навчанні» (впровадження компетентнісного підходу в системі оцінювання )

2.Провести анкетування з питання «Чи готують вчителі компетентнісні завдання;чи розробляють вони такі завдання самостійно»

Визнати роботу за критерієм 2.1.2 на достатньому рівні

2.1.3. Учні вважають оцінювання результатів навчання справедливим, неупередженим, об’єктивним, доброчесним

На думку більшості опитаних учнів закладу, система оцінювання в закладі спрямована на формування відповідальності за результати свого навчання: 70% учнів відповіли, що отримують заохочення до подальшого навчання, учителі вірять в них та постійно допомагають, Тільки 19 % учнів зазначили, що у закладі навчальні досягнення оцінюються з метою відстеження індивідуального прогресу кожного учня, 69% - визначення рівня знань, умінь та навичок. Більшість учителів оприлюднюють критерії оцінювання навчальних досягнень учнів на уроці. За результатами анкетування учнів з’ясовано, що вони відповідально ставляться до навчання, усвідомлюючи його важливість для подальшого життя; освітній заклад сприяє розвитку відповідальності здобувачів освіти.89% зазначили, що результати навчання залежать від їхньої праці та наполегливості, 62% - від рівня викладання. Більшість учнів упевнені, що вчителі переважно їх підтримують, вірять в їхні успіхи. Від більшості вчителів учні отримують   зворотній  зв'язок щодо аналізу допущених помилок, вивчення шляхів покращення результатів навчання та заохочення до подальшого навчання.

37,8% опитаних учнів вказали, що навчальні досягнення оцінюються справедливо, 51% - у більшості випадків справедливо.

З метою запобігання випадкам порушення академічної доброчесності серед здобувачів освіти (списування, плагіат, фальсифікація) 54,4% педагогів, учасників анкетування, регулярно проводять бесіди щодо дотримання академічної доброчесності, 30% - не регулярно. Педагоги розробляють завдання для контрольних, самостійних робіт індивідуально, дають такі завдання, які унеможливлюють списування, використовують методичні розробки для формування основ академічної доброчесності. Для забезпечення академічної доброчесності у своїй професійній діяльності педагогів використовують власні матеріали, проводять бесіди про фундаментальні цінності: чесність, порядність, відповідальність.

1.Проводити співбесіди з учнями з питання оцінювання результатів навчання

Визнати роботу за критерієм 2.1.3  на достатньому рівні

Оцінити роботу за вимогою/правилом 2.1.

на достатньому рівні

Вимога/правило 2.2. Систематичне відстеження результатів навчання кожного учня та надання йому

(за потреби) підтримки в освітньому процесі

2.2.1. У закладі освіти здійснюється аналіз результатів навчання учнів

У закладі освіти проводиться системний моніторинг рівня навчальних досягнень учнів з усіх предметів (у річному плані роботи встановлено графік проведення моніторингових досліджень на навчальний рік, визначені відповідальні, є відмітки про виконання.

            Крім того, в закладі проводились моніторингові дослідження рівня навчальних досягнень учнів у класах профільного спрямування; за результатами досліджень видані відповідні накази:

«Про проведення моніторингових досліджень з математики та української мови в 11-х класах» від 01.03.2023 №31.

            Наприкінці першого семестру та навчального року у закладі проведено аналіз навчальних досягнень учнів у динаміці та порівнянні з минулим роком; видані відповідні накази.

            Відповідно до  наказів МОН України у 1-2 класах використовувався інструментарій для формувального оцінювання, велися  індивідуальні картки навчального поступу кожного учня.

Класними керівниками 3-4-х класів Боковець Т.С., Галушко Л.А., Холодько Т.В. було надано звіти із характеристикою загальних результатів навчання здобувачів освіти 3-4-х класів  з мовно-літературної, математичної, природничої, іншомовної освітніх галузей. Аналіз результатів свідчить, що переважна більшість здобувачів освіти  має навчальні досягнення високого та достатнього рівня, окремі учні мають початковий рівень з інтегрованого курс «Я досліджую світ», у минулому навчальному році такі учні були відсутні.

Якість знань учнів 5-11 класів за ІІ семестр 2022-2023  н. р. становить  37%, за рік - 39%. У порівнянні з І семестром збільшення у ІІ семестрі: високий рівень  на 5%, достатній - на 7%, середній зменшився до 45% від 52%, знизився низький рівень – на 5%.

            Серед учнів 9-х класів 8 учнів отримали свідоцтво з відзнакою. 51 здобувача освіти відраховано із закладу та видано свідоцтва про повну загальну середню освіту, з них 2 учні нагороджені золотою медаллю «За високі досягнення у навчанні» та 2 учні  - срібною медаллю «За досягнення у навчанні».       

1.Провести аналіз результатів навчальних досягнень учнів за підсумками навчального року на педагогічній раді з метою відстеження результатів кожного учня та надання йому підтримки в освітньому процесі

2.Провести порівняльний аналіз результатів навчання новоприбулих учнів із рівнем результатів навчання у попередньому закладі освіти

3.Провести порівняльний аналіз підсумкового оцінювання між класами на одній паралелі на педагогічній раді

4. Моніторинг навчальних досягнень учнів (отримання інформації щодо оволодіння учнями  ключовими компетентностями), аналіз результатів.

5. Педагогічним працівникам постійно вносити зміни в практику оцінювання навчальних досягнень учнів, якщо були виявлені проблеми за результатами моніторингів

Визнати роботу за критерієм 2.2.1 на достатньому рівні

2.2.2. У закладі освіти впроваджується система формувального оцінювання

Починаючи з 2018 року учителі початкової школи застосовують формувальне оцінювання. У лютому 2023 року у закладі проведено семінар-практикум для вчителів початкових класів та вчителів, які будуть викладати у 5-х класах у 2023-2024 н. р. «Забезпечення наступності навчання  в початковій та основній школі як  важливий фактор якісної освіти».

Результати моніторингу опитування учителів, показують, що переважна більшість (84,6%) використовують формувальне оцінювання. Результати спостереження під час відвідування уроків показують що 47 % учителів надає учням час на обдумування відповіді, 52% забезпечує зворотній зв'язок щодо якості виконання або виконаного завдання.

1.Проводити спостереження за навчальними заняттями вчителів, які атестуються, з метою з’ясування чи застосовується вчителем формувальне оцінювання

2. Провести педагогічну раду «Теорія і практика оцінювання навчальних досягнень: формувальне оцінювання.»

3. Запровадити постійно діючий семінар «Формувальне оцінювання в освітньому процесі» (методичні та організаційні заходи впровадження формувального оцінювання)

Визнати роботу  за критерієм 2.2.2 на достатньому рівні

Оцінити роботу за вимогою/правилом 2.2 на достатньому рівні

Вимога/правило 2.3. Спрямованість системи оцінювання

на формування в учнів відповідальності за результати

свого навчання, здатності до самооцінювання

2.3.1. Заклад освіти сприяє формуванню в учнів відповідального ставлення до результатів навчання

На думку більшості опитаних здобувачів освіти, системи оцінювання освіти, що застосовується в закладі, спрямоване на формування відповідальності за результати свого навчання; 63,3 % опитаних учнів відповіли, що я відповідально ставляться до навчання, усвідомлюють його важливість для подальшого життя, школа цю відповідальність розвиває.

90% учнів зазначили, що вчителі їх підтримують самі або на прохання учня, допомагають на їхнє прохання, 75% учнів зазначили, що здійснюють самооцінювання результатів своєї роботи. Під час опитування учні відмітили, що зворотній зв'язок від учителів забезпечується шляхом аргументації виставлених оцінок і аналізу допущених помилок 80% та визначення шляхів покращення результатів навчання 74%.

За результатами опитування вчителів 42% супроводжують відповідь учня уточнювальними запитаннями та визначають досягнення учнів, підтримують їхнє бажання навчатися.

1.Удосконалити роботу учнівського самоврядування в окремих класних колективах.

2. Посилити співпрацю загальношкільного учнівського самоврядування з класними активами

Визнати роботу за критерієм 2.3.1 на достатньому рівні

2.3.2. Заклад освіти забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання учнів

Роботу по самооцінюванню та взаємооцінюванню впроваджують усі учителі закладу. Учні виконують тестові завдання, перевіряють його за наданим вчителем зразком, а потім ставлять собі оцінку, за тією шкалою, яка застосовується в класі (це і звичайні оцінки, і описові характеристики, і певні позначки). Щоб навчити учнів оцінювати себе правильно учителі надають власну оцінку. Якщо вони не співпадають, педагог пояснює, що вплинуло на таку оцінку. У цьому питанні велика увага приділяється роботі в парах, групах.

Найефективніші завдання на взаємооцінювання, які використовують учителі математики Полюхович О.А., Крупко Г.В., англійської мови Киркевич О.С., української мови та літератури Чудінович Т.С., Жуковська В.В., - це перевірка домашнього чи виконаного на уроці завдання за заздалегідь розробленими критеріями оцінювання, які вчитель створює самостійно; перегляд виконаного завдання однокласником та надання коментарів; взаємооцінювання письмових відповідей, написання свого короткого відгуку про роботу; перегляд виконаного завдання однокласником з використанням контрольних списків.

1. Провести круглий стіл  з питання «Прийоми  самооцінювання та взаємооцінювання учнів»

Визнати роботу за критерієм 2.3.2  на достатньому рівні

Оцінити роботу за вимогою/правилом 2.3

на достатньому рівні

Ураховуючи вимоги з напряму «Система оцінювання здобувачів освіти»:

Наявність системи оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання (достатній рівень);

Систематичне відстеження результатів навчання кожного учня та надання йому(за потреби) підтримки в освітньому процесі (достатній рівень);

Спрямованість системи оцінювання на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання (достатній рівень),

       роботу з напряму «Система оцінювання здобувачів освіти»  оцінити на достатньому рівні